Інформація – новітня зброя сучасного світу

У процесі людської еволюції формувалися системи уявлень про навколишній світ. Змушені виживати в умовах певних епох, люди відкрили для себе поняття товару та ціни за нього. Спочатку дорожили шкурами та м’ясом убитих звірів, пізніше, з появою приватної власності, багатство вимірювали землями чи худобою, потім з’явилися золоті злитки та банківські рахунки – на все був свій час. На кожному з таких етапів багатство формувало авторитет, впливовість свого власника, визначаючи його статус у суспільстві, безпосередньо впливаючи на рівень його життя.
Часи змінюються, змінюються і цінності, вартості та ціни на них. У новому ХХІ столітті не втратили своєї популярності ані хрусткі купюри, ані важкі злитки золотого металу. З’явилися нові авторитети та важелі політичного впливу – нафта, газ, зброя тощо. Та найціннішим товаром сьогодення стала інформація.
Роль цього компоненту державного апарату об’єктивно оцінили ще на початку ХХ століття великі вожді та тирани. Так, ще політологи Радянського союзу вдало зуміли використовувати інформацію з метою утримання існуючого режиму, маніпулюючи свідомістю величезних мас. Чимала кількість фахівців, у тому числі і психологів, працювала над створенням іміджу наддержави, побудови системи стійких стереотипів, які визначили світогляд мільйонів індивідуумів, заглушивши їхню здатність до самостійного сприйняття, фільтрування та адекватного проектування отриманої інформації на реалії сучасного життя. Дітищем такого інформаційного пресу стала масова церебропатія. Систематично отримуючи дозовані порції ідеологічно «правильних» новин, людський мозок розучився мислити, а зацькований жорстокими репресіями, навіть боявся. Людині завжди важко зробити правильний вибір, оскільки результат ніколи не відомий наперед. Коли ж вибір замість будь-якої особи робить хтось інший, то вона втрачає почуття відповідальності за наслідки, тому нам завжди легше сприйняти подане за реальне і, умиваючи руки, спокійно списати наслідки на так звану відповідальну особу. Це, мабуть, закладено у людях на генетичному рівні, оскільки модель такої поведінки застосували ще перші люди у райському саду. Користуючись такою слабкістю, владні системи навчилися робити «правильний» вибір замість людей, що згодом перетворилося у традицію та сприймалося кожним громадянином як належне явище.
Інформаційні маніпуляції залишають невідворотній відбиток на свідомостях та історії людей. Ми виховуємося у певній системі сформованих стереотипів і отримуємо знання, інтерпретовані через призму світогляду наших батьків. Те, про що ми не знаємо, лякає нас, стає чимось ворожим. Саме так ми обмежуємо свій розвиток як особистості, тим самим замикаючи коло.
Інформація, у свою чергу, може бути як повною, тобто корисною, так і небезпечною, частковою, спрямованою на реалізацію чиїхось інтересів. Та у жодному разі суспільство немислиме без певних інформаційних потоків, які циркулюють у межах країни та поза ними. Тому у світі так часто постає питання інформаційної безпеки. Адже вести збройну війну, яка неодмінно потягне за собою кровопролиття, інтервенцію інших держав та наробить багато галасу, набагато важче, аніж інформаційну, тобто дискретну. Успішним прикладом такого протистояння став останній російсько-грузинський конфлікт, який став новаторським кроком країни-завойовника у веденні «тихої» війни. Незважаючи на негативну реакцію європейських країн, Росія спокійно провела окупаційну операцію, оскільки спиралася на громадську думку абхазького народу, сформовану під впливом проросійських ЗМІ. Аналогічна ситуація складається у сусідній Молдові та частково Україні. Відсутність об’єктивної, збалансованої інформації про Північноатлантичний альянс залишає місце для маніпуляцій навколо цього питання і ніша ця неодмінно буде заповненою, адже інформаційного вакууму не існує. Питання лише у тім, який зміст вкладуть у це поняття та кому це буде вигідно.
У сучасному світі поняття інформація набуло якісно відмінного від попереднього значення. Можливо, тільки нещодавно людство усвідомило, якими важелями заволодіє той, хто навчиться вправно її використовувати. На інформації, а точніше на продуманих маніпуляціях нею, її частковості, дозованості були зведені імперії-монстри, саме цей фактор утримує при житті Північну Корею – країну, існування якої здавалося б апріорі неможливим. Інформація стала потужною небезпечною зброєю, найдорожчим товаром. Сьогодні ми справедливо називаємо ЗМІ четвертою владою, адже їм ми довіряємо, на них надіємося, вони є виразниками суспільної думки, вони ще можуть вплинути на діяльність офіційних владних інститутів. Та не варто забувати, що мас-медіа беззаперечно моделюють наше світобачення, «диктують» ідеологію і не завжди справедливо. Тому не варто втрачати пильність у нашій інформаційній епосі, адже давно відомо – хто володіє інформацією, той володіє світом.